Три різні аварії, які часто плутають
Резервування на 24 В — це не одна задача, а три, і модулі під них геть різні.
- Мережа моргнула на частки секунди. Обладнання не має цього помітити.
- Мережі немає хвилинами чи годинами. Навантаження має працювати від акумулятора.
- Мережа в порядку, але вийшов з ладу сам блок живлення. Навантаження має перейти на другий.
До них додається четверта, суміжна: кидок струму в момент увімкнення, через який вибиває автомат. Жоден модуль не закриває це все одразу, тому починати варто з питання, яку саме аварію ви резервуєте.
Провал на сотні мілісекунд: буфер без батареї
DBUF20-24 і DBUF40-24 розраховані на 20 і 40 А. Акумулятора в них немає взагалі — усередині конденсатори, і це головне, за що їх беруть.
За специфікацією на корпусі: буферизація 22 В або Vin − 1 В на вибір перемикачем, час буферизації понад 250 мс при 20 А, типово 350 мс, за меншого навантаження довше. Заряджається модуль від 23–30 В струмом менше ніж 900 мА, тобто не садить джерело в момент увімкнення. Є індикація Ready, Charging і Discharging та вхід Inhibit.
Пів секунди звучить скромно, але саме стільки триває переважна більшість мережевих провалів. Для ПЛК, панелі оператора чи групи датчиків цього вистачає, а батареї, яку треба міняти раз на кілька років, у шафі не з’являється.
Усе в одному корпусі: DRC і DRS
Якщо потрібні хвилини й години, а не мілісекунди, далі два сімейства.
DRC-40A, DRC-40B, DRC-60A, DRC-60B, DRC-100A, DRC-100B, DRC-180A і DRC-180B — компактна лінійка від 40 до 180 Вт. Джерело, зарядний пристрій і логіка перемикання в одному модулі на рейку, плюс сигнальні контакти та світлодіоди AC OK, DC OK, Bat. Low.
DRS-240-12, DRS-240-24, DRS-240-36, DRS-240-48, DRS-480-24, DRS-480-36 і DRS-480-48 — те саме, але на 240 і 480 Вт і з нормальним керуванням: вбудований Modbus, вибір дво- або тристадійного заряду, регулювання струму заряду підлаштовником, сухі контакти AC Fail, Battery Low, Charger Fail і DC OK.
Загальна потужність при цьому ділиться. У DRS-240-24 на навантаження йде 10 А, на заряд — до 7,7 А, у DRS-480-24 відповідно 20 і 15,4 А, але сума не може перевищувати номінал модуля, і пріоритет має навантаження. Простіше кажучи, за повного навантаження батарея заряджається повільніше.
Чому на шильдику 13,8 і 27,6, а не 12 і 24
Літери A і B у DRC та PSC — це не «версія 1» і «версія 2», а напруга. У DRC-100A на виході 13,8 В, у DRC-100B — 27,6 В.
Це напруга підзаряду свинцево-кислотної батареї: 13,8 В для 12-вольтової, 27,6 В для 24-вольтової. Звідси просте правило: A — під батарею 12 В, B — під батарею 24 В.
І звідси ж підступ, на який натрапляють уперше. Навантаження висить на тій самій шині, що й батарея, отже, воно має спокійно переносити 27,6 В, а не «рівно 24». Якщо обладнання до цього не готове, беріть не DRC, а DRS: там на навантаження йде номінал — 12, 24, 36 або 48 В, — а заряд винесено в окремий канал.
Роздільна схема: звичайне джерело плюс DUPS
DUPS20 і DUPS40 — модулі на 20 і 40 А зі входом 24–29 В і струмом заряду 2 А. Мережу вони не випрямляють: потрібне звичайне 24-вольтове джерело та акумулятор.
Звучить як ускладнення, але в схеми є сенс. Джерело добирається під задачу окремо — XTR-240-24, NDR-240-24, SDR-480-24, HDR-150-24, XDR-240E-24, — і якщо воно вийде з ладу, змінюється тільки воно, а не весь вузол із зарядним усередині. Плата за це — три пристрої й три місця на рейці замість одного.
PSC і SCP: те саме, але без корпусу
PSC-35A, PSC-35B, PSC-60A, PSC-60B, PSC-100A, PSC-100B, PSC-160A і PSC-160B працюють за тією ж логікою, що DRC, але постачаються відкритою платою — під вбудову у власний корпус.
Суфікс -C означає металевий корпус: PSC-35A-C, PSC-35B-C, PSC-60A-C, PSC-60B-C, PSC-100A-C, PSC-100B-C, PSC-160A-C, PSC-160B-C. Літера A чи B означає рівно те саме, що в DRC.
Окремо стоять SCP-35-12 і SCP-50-12 — зарядні на 13,8 В з одним виходом, для випадку, коли живлення навантаження вже вирішене й треба лише тримати батарею зарядженою.
Відмова самого джерела: DRDN і ERDN
Ці модулі розв’язують задачу, яку ні буфер, ні батарея не закривають: два входи, один вихід, розв’язка між джерелами. Відмова чи коротке замикання на одному вході не тягне за собою спільну шину.
DRDN20-12, DRDN20-24, DRDN20-48, DRDN40-12, DRDN40-24 і DRDN40-48 розраховані на 20 і 40 А за вхідної напруги 19–29 В для 24-вольтових версій. ERDN20-05, ERDN20-12, ERDN20-24, ERDN20-48, ERDN40-24 і ERDN40-48 дають той самий струм, але в іншому форм-факторі: 99 × 82 × 36 мм проти 102 × 32 × 125 мм у DRDN20.
Схема проста: на потрібну потужність ставиться на одне джерело більше, ніж треба, — 1+1 або N+1. І головне, що варто проговорити вголос: від зникнення мережі це не рятує зовсім. Обидва джерела живляться від одного й того самого вводу.
Пусковий струм: ICL
Остання з чотирьох аварій — та, що трапляється не при відмові, а при вмиканні. Кілька джерел на одному автоматі заряджають свої вхідні конденсатори одночасно, і автомат іде у відсічку.
ICL-16R та ICL-16L обмежують пік до 23 А за 16 А тривалого струму, ICL-28R і ICL-28L — до 48 А за 28 А. Вхід 180–264 В, робоча температура від −30 до +70 °C.
Усередині не NTC-термістор, а цементний резистор із байпасним реле й тепловим запобіжником. Різниця практична: опір NTC падає з нагрівом, тому на гарячому обладнанні він обмежує гірше, а цементний резистор працює однаково й після пуску шунтується реле, не гріючи шафу.
Літера в кінці — це спосіб монтажу: R на DIN-рейку, L — плаский корпус під гвинти.
Коротко: як обрати
- Провал до пів секунди, морочитися з батареєю не хочеться — DBUF20-24 або DBUF40-24.
- Потрібні хвилини й години, місця мало — DRC до 180 Вт, DRS на 240 і 480 Вт.
- Джерело вже є і влаштовує — DUPS20 чи DUPS40 плюс акумулятор.
- Збираєте у свій корпус — PSC без суфікса -C.
- Навантаженню потрібні рівно 24 В, а не 27,6 — DRS, а не DRC.
- Страшна відмова блока, а не мережі — DRDN або ERDN і зайве джерело в схемі.
- Вибиває автомат при вмиканні — ICL на 16 або 28 А.
Дивіться також
